Фінансова звітність Компанії підготовлена згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), прийнятих Радою з Міжнародних стандартів фінансової звітності, які викладені державною мовою та офіційно оприлюднені Міністерством фінансів України. Ця фінансова звітність відображає оцінку управлінським персоналом Компанії на дату складання фінансової звітності з урахуванням розрахунків та припущень, що впливають на суми активів, зобов'язань, а також на суми доходів та витрат, що відображаються у фінансових звітах протягом звітного періоду. Компанія використовує історичну собівартість, як єдину основу оцінки як для активів чи зобов'язань, так і для відповідних доходів і витрат, за винятком основних засобів, які відображені за переоціненою сумою, яка є їх справедливою вартістю на дату переоцінки. Фінансова звітність представлена в гривнях, суми округлюються до найближчої тисячі, якщо не зазначено інше. Суттєві принципи облікової політики, які застосовувалися при підготовці цієї фінансової звітності, викладені в Примітці [811000]. Ці принципи облікової політики застосовувались послідовно відносно всіх періодів, представлених у звітності, якщо не зазначено інше. Підготовка фінансової звітності за МСФЗ вимагає, щоб застосовувались певні облікові оцінки, а також вимагає, щоб при застосуванні облікової політики керівництво Компанії застосовувало власні професійні судження. Області, де такі судження особливо важливі, області, які характеризуються підвищеною складністю, і області, де допущення і розрахунки мають велике значення для фінансової звітності, описані в Примітці [811000]. Компанія, як суб’єкт звітування, зареєстрована на Порталі Центру збору фінансової звітності «Система фінансової звітності» та подає фінансову звітність на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ.

Рік, що закінчується 31 грудня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Компанія робить оцінки і припущення, які впливають на суми активів і зобов’язань, показані в звітності, протягом наступного фінансового року. Оцінки і судження постійно аналізуються і ґрунтуються на досвіді керівництва та інших чинниках, включаючи очікування майбутніх подій, яке при існуючих обставинах вважається обґрунтованим. При застосуванні облікової політики, окрім згаданих оцінок, керівництво також використовує певні судження. Судження, які найбільше впливають на суми, визнані у фінансовій звітності, і оцінки, які можуть привести до значних коригувань балансової вартості активів і зобов’язань протягом наступного фінансового року, наведені у відповідних пунктах суттєвих принципів облікової політики. Фінансові інструменти. Класифікація фінансових активів. Класифікація фінансових активів здійснюється виходячи з: І. Бізнес-моделі, що використовується Компанією для управління фінансовими активами. ІІ. Характеристик фінансового активу, пов'язаних з передбаченими договором грошовими потоками. Компанія класифікує фінансові активи на такі групи: • фінансові активи, що оцінюються за амортизованою вартістю; • фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (боргові); • фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (корпоративні права); • фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток; • фінансові активи, які на власний розсуд класифіковані без права подальшої рекласифікації як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. До фінансових активів відносяться: грошові кошти та їх еквіваленти; дебіторська заборгованість; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; інші фінансові активи. Визнання фінансових активів. Компанія визнає фінансовий актив в своєму Звіті про фінансовий стан тоді і тільки тоді, коли Компанія стає стороною за договором, що визначає умови відповідного інструмента. Купівля або продаж фінансових активів, здійснена Компанією на стандартних умовах, визнається з використанням методу обліку за датою розрахунку. Первісна оцінка фінансових активів. Фінансовий актив під час первісного визнання Компанія оцінює за справедливою вартістю, збільшеною на суму витрат на угоду, що напряму відносяться до придбання або випуску фінансового активу, окрім фінансового активу, оцінюваного за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Методи оцінки, такі як модель дисконтування грошових потоків, а також моделі, основані на даних аналогічних операцій, що здійснюються на ринкових умовах, або на результатах аналізу фінансових даних об'єкта інвестицій, використовуються для визначення справедливої вартості окремих фінансових інструментів, для яких ринкова інформація про ціну угод відсутня. За відсутності аналогічних фінансових інструментів для оцінки справедливої вартості довгострокових фінансових активів були застосовані професійні судження. Для дисконтування майбутніх грошових виплат або надходжень Компанія використовує ставку залучення додаткових позикових коштів, яка розраховується, з урахуванням періоду запозичення як середня ставка за півроку на підставі вартості кредитів за даними статистичної звітності банків України (без урахування овердрафтів), опублікованих на офіційному сайті НБУ. У разі відсутності зазначеної статистичної інформації, опублікованої на офіційному сайті НБУ, для дисконтування майбутніх грошових виплат чи надходжень Компанія використовує середню відсоткову ставку за новими кредитами нефінансовим корпораціям (у розрізі видів валют та строків погашення) опублікованій на офіційному сайті НБУ, за 6 місяців, які передують місяцю здійснення операції, якщо інше не передбачено іншими рішеннями управління Компанії. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або методики оцінки, які у якості базових даних використовують лише дані з відкритих ринків. Подальша оцінка фінансових активів. Після первісного визнання Компанія оцінює фінансовий актив за: а) амортизованою вартістю; б) справедливою вартістю через інший сукупний дохід; або в) справедливою вартістю через прибуток або збиток. Знецінення фінансових активів. Компанія визнає оціночний резерв під очікувані кредитні збитки за: а) фінансовими активами, що оцінюються за амортизованою вартістю; б) борговими фінансовими активами, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Під порядок знецінення підпадають: а) видані позики; б) дебіторська заборгованість, визнана відповідно до МСФЗ (IFRS) 15; в) активи за договором, визнані відповідно до МСФЗ (IFRS) 15.

Оцінка очікуваних кредитних збитків – це суттєва оцінка, яка передбачає визначення методології оцінки, моделей та вхідних параметрів. Наступні компоненти мають значний вплив на оціночний резерв під кредитні збитки: визначення дефолту, значне підвищення кредитного ризику, ймовірність дефолту, заборгованість на момент дефолту і розмір збитку в разі дефолту, а також моделі макроекономічних сценаріїв. Компанія регулярно аналізує та перевіряє коректність моделей і вхідних параметрів для зменшення різниці між оцінкою очікуваного кредитного збитку та фактичним кредитним збитком. Керівництво оцінює очікувані кредитні збитки на основі аналізу окремих заборгованостей. Фактори, що приймаються до уваги, включають аналіз строків погашення торгової та іншої дебіторської заборгованості порівняно з умовами контрактів та фінансовим становищем дебітора та історію платежів клієнта. Якщо фактичні надходження будуть меншими за очікування керівництва, Компанії потрібно буде визнати додаткові витрати на створення резерву під очікувані кредитні збитки. Станом на кожну звітну дату Компанія оцінює, чи значно збільшився кредитний ризик за фінансовим інструментом з моменту його первісного визнання. Процес аналізу збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання можна умовно поділити за етапами: • етап 1. Низький кредитний ризик; • етап 2. Значне збільшення кредитного ризику; • етап 3. Кредитно-знецінений фінансовий актив. При первісному визнанні, а також на кожну звітну дату за низького рівня кредитного ризику (Етап 1) і значного збільшення кредитного ризику (Етап 2) оціночний резерв під очікувані кредитні збитки розраховується за ефективною ставкою відсотка як різниця між: а) приведеною сумою передбачених договором грошових потоків, які належать Компанії за договором; та б) приведеною сумою грошових потоків, які Компанія очікує отримати (зважених з урахуванням ймовірності) за первісною ефективною ставкою відсотку. Резерв заснований на величині очікуваних кредитних збитків, пов'язаних з ймовірністю дефолту протягом наступних 12 місяців, якщо не відбулося значного збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання. При визначенні того, чи збільшився кредитний ризик фінансового активу з моменту первісного визнання та при оцінці очікуваних кредитних збитків (ECL), Компанія бере до уваги обґрунтовану та підтримувану інформацію, що є актуальною та доступною без надмірних витрат або зусиль. Це включає в себе як кількісну, так і якісну інформацію та аналіз, засновані на історичному досвіді Компанії та обґрунтованій кредитній оцінці. Очікувані кредитні збитки можуть бути: • 12-місячні ECL: це ECL, які є наслідком можливих подій протягом 12 місяців після звітної дати; і • ECL за весь строк дії: це ECL, що є результатом усіх можливих подій протягом очікуваного терміну дії фінансового інструменту. Для визначення значного підвищення кредитного ризику Компанія порівнює ризик дефолту протягом очікуваного строку фінансового інструменту станом на звітну дату із ризиком дефолту на дату початкового визнання. У ході оцінки враховується відносне підвищення кредитного ризику, а не конкретний рівень кредитного ризику станом на кінець звітного періоду. Компанія враховує всю обґрунтовану та підтверджувану прогнозну інформацію, доступну без надмірних витрат та зусиль, у тому числі низку факторів, включаючи поведінкові аспекти конкретних клієнтських портфелів. Компанія визначає поведінкові індикатори підвищення кредитного ризику до моменту непогашення заборгованості у встановлений строк і враховує у ході оцінки кредитного ризику належну прогнозну інформацію як на рівні окремого інструменту, так і на рівні портфелю. Оціночний резерв під очікувані кредитні збитки за придбаними або створеними кредитно-знеціненими фінансовими активами при первісному визнанні не створюється. Станом на звітну дату Компанія визнає як оціночний резерв під збитки за придбаними або створеними кредитно-знеціненими фінансовими активами тільки накопичені з моменту первісного визнання зміни очікуваних кредитних збитків за весь строк. Компанія визнає за зазначеними фінансовими активами оціночний резерв під очікувані кредитні збитки за весь строк дії інструменту безпосередньо з моменту його визнання. Для всіх інших інструментів Компанія застосовує триступеневу модель знецінення, засновану на зміні кредитного ризику з моменту первісного визнання. Якщо не було істотного збільшення кредитного ризику фінансового активу з моменту первісного визнання або кредитний ризик сам по собі низький на дату складання звітності, то фінансовий актив класифікуються на першому етапі як «фінансовий активів з низьким кредитним ризиком». Компанія також використовує припущення, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не збільшився значно з моменту первісного визнання, якщо було визначено, що фінансовий інструмент має низький кредитний ризик станом на звітну дату. Для фінансових активів на етапі 1 їх ECL визначається з урахуванням можливих подій протягом наступних 12 місяців або до погашення заборгованості ("12 місячний ECL"). Якщо Компанія визначає значне збільшення кредитного ризику фінансового активу з моменту його первісного визнання, актив переноситься на Етап 2 («Значне збільшення кредитного ризику"). При цьому Компанія визнає резерв під очікувані кредитні збитки за даним фінансовим інструментом в сумі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам на довічній основі та враховуючи контрактний термін погашення, але зваживши на збільшення кредитного ризику. На Етапі 3 («кредитно-знецінений актив») його ECL оцінюється на довічній основі. На звітну дату в залежності від змін в платіжній дисципліні покупця оновлюються історичні ймовірності дефолтів за минулі періоди, що спостерігаються, аналізуються зміни в прогнозних оцінках і на цій основі переглядаються коефіцієнти кредитного ризику. При нарахуванні оціночного резерву керівництвом використовується також додаткова інформація, яка піддається аналізу. Станом на кожну звітну дату Компанія оцінює, чи значно збільшився кредитний ризик за фінансовим інструментом з моменту його первісного визнання. Для цього Компанія порівнює ризик настання дефолту за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту на дату первісного визнання та аналізує обґрунтовану і підтверджуючу інформацію, доступну без надмірних витрат або зусиль, яка вказує на значне збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання відповідного інструменту. Під дефолтом розуміється нездатність позичальника виконати прийняті на себе зобов'язання в установлені строки. Компанія застосовує спростовне припущення про те, що дефолт настає не пізніше, ніж, коли фінансовий актив прострочений на 90 днів, за винятком випадків, коли компанія має в своєму розпорядженні обґрунтовану і підтверджену інформацію, яка демонструє, що використання критерію дефолту, що передбачає велику затримку платежу, є більш доречним. З метою аналізу збільшення кредитного ризику Компанія враховує обґрунтовану і підтверджену інформацію, яка доступна без надмірних витрат або зусиль і є доречною для конкретного аналізованого фінансового інструменту. Якщо фінансовий актив обліковується за амортизованою вартістю, оціночний резерв під очікувані кредитні збитки визнається в Звіті про фінансовий стан у складі активів, зменшуючи тим самим значення балансової вартості фінансового активу. Компанія відображає в прибутку або збитку зміни очікуваних кредитних збитків на кожну звітну дату, щоб відобразити зміни в кредитному ризику після первісного визнання. Збитки від знецінення, пов'язані з торговою та іншою дебіторською заборгованістю, включаючи договірні активи, відображаються як частина інших операційних витрат, збитки від знецінення фінансової заборгованості - в складі інших витрат у Звіті фінансовий результат. Кредитно-знецінені фінансові активи. На кожну звітну дату Компанія визначає, чи можуть бути фінансові активи віднесені до кредитно-знецінених. Фінансовий актив є кредитно-знеціненим, коли відбулася одна або кілька подій, які мають негативний вплив на очікувані майбутні грошові потоки від фінансового активу. Компанія відносить в цю групу активи, за якими є об'єктивні свідчення знецінення на дату складання звітності. Ознаки кредитно-знеціненого фінансового активу: • значні фінансові труднощі позичальника; • порушення умов договору (дефолт або прострочення платежу); • надання кредиторами поступок своєму позичальникові в силу економічних причин або договірних умов, пов'язаних з фінансовими труднощами цього позичальника; • поява ймовірності банкрутства або реорганізації позичальника; • зникнення активного ринку для даного фінансового активу в результаті фінансових труднощів емітента; • покупка або створення фінансового активу з великою знижкою, яка відображає понесені кредитні збитки. Якщо Компанія набуває боргові фінансові інструменти емітентів (або видає позики компаніям), які вже відчувають серйозні фінансові труднощі, інвестиції відразу класифікуються як придбані або створені кредитно-знецінені фінансові активи. Кредитно-знеціненим (дефолтним) фінансовий актив може стати також у разі збільшення кредитного ризику.

Станом на 31 грудня грошові кошти та їх еквіваленти представлені таким чином: Грошові кошти на рахунках в гривні- 149 тис.грн. (2024 рік: 409 тис.грн). Рахунки відкрито у ПАТ «ПУМБ» (пов'язаній стороні під спільним контролем СКМ, без рейтингу станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року) та АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» з рейтингом Саа3 за оцінкою агентства Moody’s Investors Service. Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року Компанія надала наявні та майбутні права за усіма коштам на банківських рахунках та договорами щодо банківських рахунків у забезпечення банківських позикових коштів. Застава коштів на банківських рахунках Компанії діє протягом усього строку погашення банківських позикових коштів. Договором застави не передбачено обмеження використання цих грошових коштів (Примітка 13). Усі кошти на банківських рахунках не прострочені та не знецінені.

Нижче показані інвестиційні операції, які не потребували використання грошових коштів та їх еквівалентів і були виключені зі звіту про рух грошових коштів: Інші платежі з рахунку обслуговування боргу : 2025 рік - 28 тисяч гривень (2024 рік: 19 тисяч гривень) Рух грошових коштів: Виплата за агентським договором - 2 609 тисяч гривень (2024 рік: 2 519 тисяч гривень) Інші витрачання- 130 тисяч гривень (2024 рік: 87 тисяч гривень)

Податкове законодавство. Для податкового середовища в Україні характерні складність податкового адміністрування, суперечливі тлумачення податковими органами податкового законодавства та нормативних актів, які, окрім іншого, можуть збільшити фінансовий тиск на платників податків. Непослідовність у застосуванні, тлумаченні і впровадженні податкового законодавства може призвести до судових розглядів, які, у кінцевому рахунку, можуть стати причиною нарахування додаткових податків, штрафів і пені, і ці суми можуть бути суттєвими. На думку керівництва, Компанія дотримується усіх вимог чинного податкового законодавства у країні своєї реєстрації. Зобов’язання по капітальних витратах. Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року Компанія не має передбачених договорами зобов'язань з капітальних витрат на основні засоби. Зобов'язання по закупівлях. Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року Компанія не має передбачених договорами зобов'язань по закупівлях. Питання, пов’язані з охороною довкілля. Система заходів із дотримання природоохоронного законодавства в Україні знаходиться на етапі розвитку, і позиція органів влади щодо його виконання постійно переглядається. Компанія періодично оцінює свої зобов’язання згідно з природоохоронним законодавством. У випадку виникнення зобов’язань, вони визнаються у фінансовій звітності у тому періоді, в якому вони виникли. Потенційні зобов’язання, які можуть виникнути внаслідок зміни чинних норм та законодавства, а також судових процесів, не піддаються оцінці, проте можуть мати суттєвий вплив. Керівництво вважає, що суттєвих зобов’язань внаслідок забруднення навколишнього середовища не існує. Дотримання умов кредитних договорів. Компанія повинна дотримуватись певних умов кредитних договорів, ковенант, які стосуються її банківських позикових коштів. Станом на дату підписання звітності, Компанія мала порушені ковенанти по банківському кредитному договору, в результаті чого такий кредит став підлягати погашенню на вимогу. Оренда землі. Компанія орендує землю, на якій розташовані її активи. У 2025 році Компанія не нараховувала орендний платіж (2024 рік: не нараховувала орендний платіж). Повернення зайво сплачених платежів складає 962 тисячі гривень (2024 рік: відсутнє).

Розрахункова справедлива вартість фінансових інструментів визначається з урахуванням різної ринкової інформації та відповідних методик оцінки. Однак для проведення такої оцінки необхідно обґрунтоване судження при тлумаченні ринкової інформації. Відповідно, такі оцінки не завжди виражають суми, які Компанія може отримати в існуючій ринковій ситуації. Балансова вартість грошових коштів та їх еквівалентів, торгової та іншої дебіторської та кредиторської заборгованості майже дорівнює їх справедливій вартості у зв’язку з короткостроковістю погашення цих інструментів. Ієрархія джерел оцінки справедливої вартості. Компанія використовує таку ієрархію для визначення справедливої вартості фінансових інструментів і розкриття інформації про неї в розрізі моделей оцінки: 1-й рівень: котирування (нескориговані) на активних ринках ідентичних активів чи зобов’язань; 2-й рівень: інші методи, дані в основі яких, що мають значний вплив на відображувану справедливу вартість, є спостережуваними на ринку, прямо чи опосередковано; 3-й рівень: методи, дані в основі яких, що мають значний вплив на відображувану справедливу вартість, не є спостережуваними на ринку. Для оцінок і розкриттів в даній звітності справедлива вартість визначається згідно МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості", за винятком інструментів, на які розповсюджується МСФЗ 2, орендних угод, врегульованих МСФЗ 16, а також оцінок, порівняних, але не рівних справедливій вартості. Справедлива вартість фінансових інструментів - це ціна, яка була б отримана при продажу активу або сплачена при передачі зобов'язання в ході звичайної угоди між учасниками ринку на дату оцінки, за винятком випадків примусового продажу або ліквідації фінансового інструменту. Найкращим підтвердженням справедливої вартості є котирування фінансового інструменту на активному ринку. Основні засоби відображаються у звіті про фінансовий стан за справедливою вартістю та належать до 3-го рівня в ієрархії справедливої вартості. Справедлива вартість фінансової дебіторської заборгованості, та фінансової кредиторської заборгованості, Позикові кошти, що оцінюються за амортизованою собівартістю, відповідає третьому рівню ієрархії. Справедлива вартість фінансових активів та зобов’язань визначається виходячи з моделей розрахунку вартості на основі аналізу дисконтованих грошових потоків. Оскільки ставки дисконтування, встановлені за використання фінансовими активами та зобов’язаннями, є ринковими та відповідають поточній ситуації, справедлива вартість оцінюється на рівні балансової. Дебіторська та кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги є поточними, а тому їх вартість відповідає справедливій. Справедлива вартість фінансових зобов’язань станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року: 31 грудня 2025 року: Балансова вартість 2 758 178 тисяч гривень (справедлива вартість Рівень 2 - 2 908 784 тисяч гривень) 31 грудня 2024 року: Балансова вартість 2 290 211 тисяч гривень (справедлива вартість Рівень 2 - 2 505 369 тисяч гривень) Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року Компанія є емітентом облігацій, оскільки активи Компанії розташовані на території, яка тимчасово не контролюється урядом України. Керівництво дійшло висновку, що за поточних обставин немає активного ринку для таких інструментів, відповідно, немає практичних інструментів визначити справедливу вартість облігацій.

Банківські послуги- 2 701 тис.грн. (2024 рік: 1 380 тис.грн) Витрати на персонал, у тому числі податки на заробітну плату -1 907 тис.грн. (2024 рік: 1 808ис.грн) Професійні послуги - 572 тис.грн. (2024рік: 2 982тис.грн.) Витрати з оренди - 312 тис.грн. (2024 рік: 213 тис.грн.) Інші витрати - 1 210 тис.грн. (2024 рік: 928 тис.грн)

Керівництво Компанії підготувало цю фінансову звітність відповідно до принципу подальшої безперервності діяльності. При формуванні цього професійного судження керівництво врахувало вплив дії обставин непереборної сили пов’язаних з веденням воєнного стану та веденням бойових дії на території країни, її фінансовий стан, поточні плани, прибутковість діяльності та доступ до фінансових ресурсів, а також проаналізувало вплив макроекономічних тенденцій на діяльність Компанії. Станом на 31 грудня 2025 року Компанія мала перевищення поточних зобов’язань над поточними активами (чистий дефіцит оборотного капіталу) на 3 933 368 тисяч гривень та 5 568 980 тисяч гривень негативних чистих активів (31 грудня 2024 рік: чистий дефіцит оборотного капіталу становив 3 118 046 тисяч гривень, негативні чисті активи – 4 764 376 тисяч гривень). У 2025 році Компанія отримала збиток у сумі 804 604 тисяч гривень та мала чисте витрачання грошових коштів за операційною діяльністю у сумі 6 156 тисяч гривень (у 2024 році отриманий збиток склав 557 385 тисяч гривень, чисте витрачання грошових коштів за операційною діяльністю – 288 тисяч гривень). Станом на 31 грудня 2025 року заборгованість за позиковими коштами становила 5 679 257 тисяч гривень (31 грудня 2024 року: 4 888 867 тисяч гривень). Військовий стан. 24 лютого 2022 року російські війська розпочали вторгнення в Україну, що призвело до повномасштабного військового конфлікту на території всієї держави, у відповідь на який уряд України оголосив воєнний стан, а Національний банк України ввів мораторій на міжнародні платежі. 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України підтвердила, що військові дії призвели до виникнення форс-мажорної ситуації в Україні. З кінця лютого 2022 року та по дату випуску цієї звітності, станція знаходиться на території, тимчасово непідконтрольної урядом України. 24 лютого 2022 року за розпорядженням диспетчерської служби НЕК Укренерго (далі - Регулятор) Компанія призупинила виробництво електроенергії, крім того, були пошкоджені з’єднання електропередавальних мереж, що унеможливило передачу електроенергії. 30 вересня 2022 року російська федерація оголосила про незаконну анексію частини території України, включно з територією, де розташовані активи Компанії, яка не була визнана урядом України та міжнародним співтовариством. Станом на дату 31 грудня 2025 року Компанія не дотримувалася певних ковенантів щодо банківських позикових коштів номінальною сумою 58 343 тисяч євро включно з відсотками (або еквівалент 2 908 784 тисяч гривень за обмінним курсом гривні до євро на 31 грудня 2025 року), які стали належними на вимогу. Банківські позики забезпечені активами Компанії, у тому числі грошовими коштами з обмеженим правом використання на цільових депозитних рахунках обслуговування боргу і гарантовані DTEK RENEWABLES UKRAINE B.V. (далі - «Гарант»). Сто відсотків статутного капіталу Компанії є предметом застави за кредитним договором. Протягом 2025 року рахунок обслуговування боргу використовувався для сплати комісії банку в сумі 600 євро (або еквівалент 28 тисяч гривень за обмінним курсом на дати здійснення операцій). На кінець грудня 2025 року на рахунках обслуговування боргу знаходилась сума в розмірі 26 тисяч євро (або еквівалент 1 288 тисяч гривень за обмінним курсом на 31 грудня 2025 року). Станом на дату підписання цієї звітності Компанія не генерує грошові потоки, а на 31 грудня 2025 року, залишок грошових коштів на поточних рахунках Компанії склав 149 тисяч гривень. Починаючи з 24 лютого 2022 року та по дату затвердження цієї звітності основним джерелом надходження грошових коштів Компанії було погашення накопичених боргів за минулі періоди від ДП «Гарантований покупець». Станом на 31 грудня 2025 року сума валової дебіторської заборгованості від ДП «Гарантований покупець» у сумі 13 192 тисяч гривень залишалась непогашеною. Компанія має намір продовжувати переговори з кредиторами для досягнення рішення щодо узгодження мораторію (standstill) на виконання зобов’язань, пов'язаних з вітровими установками на території, яка тимчасово не контролюється українським урядом. Поточна ситуація є комплексною проблемою, пов’язаною з політичною ситуацією у світі. Керівництво вважає, що кредитори врахують, що Компанія входить до одного з найбільших енергетичних холдингів країни, яка перебуває у стані війни. Враховуючи прагнення Компанії бути надійним партнером а також всесвітню підтримку України проти неспровокованої російської агресії, керівництво вірить, що в переговорах буде досягнуто компромісу. На дату підписання цієї фінансової звітності Компанія не отримала ознак того, що кредитори мають намір скористатися своїм правом на прискорення повернення кредитів. Керівництво Компанії визнає, що наразі існують значні невизначеності відносно можливості компанії функціонувати у відповідності до принципу безперервної діяльності: • невизначеність щодо майбутнього розвитку військового вторгнення, його тривалість та короткостроковий і довгостроковий вплив на Компанію; • невизначеність відносно термінів повернення контролю над територією, де знаходяться активи Компанії, урядом України та збереження активів неушкодженими в результаті бойових дій, що дозволить Компанії поновити генерацію електроенергії; • невизначеність відповідно до можливості Компанії домовитись з кредиторами стосовно мораторію (standstill) на виконання зобов’язань. Керівництво визнає, що вищезазначені фактори є джерелами суттєвої невизначеності, які можуть викликати значні сумніви щодо здатності Компанії продовжувати свою діяльність і, отже, Компанія може бути не в змозі реалізувати свої активи та погасити свої зобов’язання. Незважаючи на ці суттєві невизначеності, керівництво Компанії очікує, що робота вітроелектростанції буде відновлена після деокупації території, де знаходиться вітроелектростанція, а в переговорах з кредиторами буде знайдено зважене рішення. Тому керівництво вважає, що застосування припущення про безперервність підприємства для складання цієї фінансової звітності є доцільним.

Процентні доходи по залишках на розрахункових рахунках- 1 тис.грн. (2024 рік: 92 тис.грн.)

Для цілей управління капіталом капітал включає в себе: - Статутний капітал; - Додатковий капітал; - Нерозподілений прибуток (накопичений збиток). Головною метою управління капіталом Компанії є підтримка достатньої кредитоспроможності та забезпеченості власними коштами з метою збереження можливості Компанії продовжувати свою діяльність як безперервно діючого підприємства. Політика Компанії стосовно управління капіталом націлена на забезпечення і підтримку оптимальної структури капіталу для зменшення загальних витрат на капітал та гнучкості, необхідних для доступу Компанії до ринків капіталу. Керівництво намагається зберігати баланс між більш високою дохідністю, яку можна досягти при вищому рівні позикових коштів, та перевагами і стабільністю, які забезпечує стійка позиція капіталу. Компанія розглядає капітал та позики у якості важливих компонентів фінансування і, як наслідок, як частину своєї діяльності з управління капіталом. Для підтримування або коригування структури капіталу Компанія може коригувати суму дивідендів, що виплачуються власникам, повертати їм капітал, збільшувати розмір статутного капіталу або продавати активи для зменшення суми боргу. Сума капіталу, управління яким здійснює Компанія станом на 31 грудня 2025 року має від’ємне значення 5 568 980 тисяч гривень (31 грудня 2024 рік: від’ємне значення 4 764 376 тисяч гривень). Цілі, політика та процедури управління капіталом протягом періодів, що закінчилися 31 грудня 2025 та 2024 років, не змінювалися. Після введення в експлуатацію першої черги Приморської вітроелектростанції Компанія здійснює моніторинг коефіцієнта покриття боргу (DSCR) для відповідності вимогам Угоди про кредитування з Bayerische Landesbank. Згідно з Кредитною угодою, DSCR розраховується як відношення чистого грошового потоку, який відноситься до операційних грошових потоків, скоригованих на капітальні інвестиції, до сплачених витрат на позики. У 2025 році норматив не виконувався і становив 0,0 (за 2024 фінансовий рік норматив не виконувався і становив 0,0).

Інша фінансова заборгованість - перед гарантом за кредитом - 12 119 тис.грн. (2024 рік: 10 678 тис.грн) Інша нефінансова заборгованість - податкові зобов’язання з ПДВ - 437 тис.грн. (2024 рік: 439 тис.грн.)

Збиток від курсової різниці за операційною діяльністю - 2 155 тис.грн. (2024 рік: 651 тис.грн.) Витрати при простоях- 380 тис.грн. (2024 рік: 849 тис.грні) Витрати на податки, крім податку на прибуток - 1 тис.грн. (2024 рік: 1 тис.грн.) Витрати від роялті - не було (2024 рік: 400 тис.грн.) Далі розкрито витрати на простої потужностей: Амортизація основних засобів - 380тис.грн. (2024 рік: 381 тис.грн.) Витрати на персонал, у тому числі податки на заробітну плату - не було (2024 рік: 236 тис.грн.) Послуги сторонніх організацій - не було (2024 рік: 232 тис.грн.)

Дохід від отриманого страхового відшкодування- 533 тис.грно (2024 рік: не було) Дохід від відновлення резерву нарахування бонусів - не було (2024 рік: 613 тис.грн.)

Розрахунки з податку на прибуток станом на 31 грудня 2025 року - 10 тисяч гривень (31 грудня 2024 року: 10 тисяч гривень).

Далі наведено аналіз фінансової кредиторської заборгованості за основною діяльністю за валютами та майбутніми недисконтованими грошовими потоками: Аналіз за валютами: - гривня -54 878 тис.грн. (2024 рік: 55 292 тис.грн.) - євро-5 345 тис грн. (2024 рік: 15 387 тис.грн.) Аналіз майбутніх недисконтованих грошових потоків: -до 3 місяців -60 223 тис.грн. (2024 рік: 70 679 тис.грн.)

Станом на 31 грудня 2025 року керівництво переоцінило період погашення торгової дебіторської заборгованості ДП «Гарантований покупець», враховуючи, що заборгованість сформована до 1 березня 2022 року не була погашена на кінець року. Станом на 31 Грудня 2025 року та на 31 Грудня 2024 року дебіторська заборгованість ДП «Гарантований покупець» була класифікована як кредитно-знецінений фінансовий актив. Станом на 31 грудня 2025 року та 2024 року 100% дебіторської заборгованості за основною діяльністю та іншої дебіторської заборгованості деноміновано у гривнях. Станом на 31 грудня 2025 року на іншу поточну дебіторську заборгованість у розмірі 5 968 тисяч гривень нарахований резерв під кредитні збитки у розмірі ста відсотків (на 31 грудня 2024 року: 5 968 тисяч гривень). Станом на 31 грудня 2025 року Компанія передала в заставу 9 490 тисяч гривень (2024: 9 529 тисяч гривень) торгової дебіторської заборгованості, що підлягає погашенню на цю дату як забезпечення певних банківських кредитів. У сумі резерву під очікувані кредитні збитки (знецінення) з дебіторської заборгованості за основною діяльністю та іншої дебіторської заборгованості відбулися наступні зміни: - Резерв під очікувані кредитні збитки від дебіторської заборгованості за основною діяльністю: станом на 1 січня 2025 року: 3 663 тисяч гривень, зміни у резерві під знецінення протягом року: 39 тисяч гривень, резерв під очікувані кредитні збитки на 31 грудня 2025 року: 3 702 тисяч гривень (станом на 1 січня 2024 року: 6 492 тисяч гривень, зміни у резерві під знецінення протягом року: (2 829) тисяч гривень, резерв під очікувані кредитні збитки на 31 грудня 2024 року: 3 663 тисяч гривень). - Резерв під очікувані кредитні збитки від безвідсоткової фінансової допомоги, виданої пов'язаним сторонам: станом на 1 січня 2025 року: 35 933 тисяч гривень, зміни у резерві під знецінення протягом року: (3 844) тисяч гривень, резерв під очікувані кредитні збитки на 31 грудня 2025 року: 32 089 тисяч гривень станом на 1 січня 2024 року: 41 917 тисяч гривень, зміни у резерві під знецінення протягом року: (5 984) тисяч гривень, резерв під очікувані кредитні збитки на 31 грудня 2024 року: 35 933 тисяч гривень). - Резерв під очікувані кредитні збитки від іншої поточної дебіторської заборгованості та за виданими авансамиі: на 1 січня 2025 року: 11 247 тисяч гривень, зміни у резерві під знецінення протягом року: (18) тисяч гривень, резерв під очікувані кредитні збитки на 31 грудня 2025 року: 11 229 тисяч гривень (1 січня 2024 року: 11 250 тисячі гривень, зміни у резерві під знецінення протягом року: (3) тисяч гривень, резерв під очікувані кредитні збитки на 31 грудня 2024 року: 11 247 тисяч гривень ). Оцінка резерву під очікувані кредитні збитки станом на 31 грудня 2025 року: -Фінансова допомога, видана пов'язаним сторонам (очікуваний рівень збитків: 17,73%; валова балансова вартість: 180 985 тисяч гривень; основа для розрахунку: Кредитний рейтинг Fitch, скоригований на середньозважену ставку дефолту, визначену відповідно до рейтингів відновлення Fitch); -Дебіторська заборгованість за основною діяльністю (очікуваний рівень збитків: 28,06%; валова балансова вартість: 13 192 тисяч гривень; основа для розрахунку: Кредитний рейтинг Fitch, скоригований на середньозважену ставку дефолту, визначену відповідно до рейтингів відновлення Fitch). Оцінка резерву під очікувані кредитні збитки станом на 31 грудня 2024 року: -Фінансова допомога, видана пов'язаним сторонам (очікуваний рівень збитків: 17,23%; валова балансова вартість: 208 550 тисяч гривень; основа для розрахунку: Кредитний рейтинг Fitch, скоригований на середньозважену ставку дефолту, визначену відповідно до рейтингів відновлення Fitch); -Дебіторська заборгованість за основною діяльністю (очікуваний рівень збитків: 27,77%; валова балансова вартість: 13 192 тисяч гривень; основа для розрахунку: Кредитний рейтинг Fitch, скоригований на середньозважену ставку дефолту, визначену відповідно до рейтингів відновлення Fitch).

Розробки, пов'язані з галуззю. Ринок електроенергії. Український ринок електричної енергії пропонує різні механізми купівлі та продажу електроенергії, а саме: прямі договори, ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг. Ринок прямих договорів передбачає продаж електроенергії на основі двосторонніх угод, укладених строком до одного року. Ринки "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок передбачають продаж електроенергії з періодом постачання на наступний день, при цьому всі угоди погоджуються з оператором системи передачі НЕК "Укренерго". Ціноутворення на ринку "на добу наперед" ґрунтується на балансі попиту та пропозиції. Балансуючий ринок — це ринок відхилень фактичного погодинного виробництва та споживання електроенергії від запланованого графіка торгів, і разом із ринком допоміжних послуг його було створено для забезпечення достатніх обсягів електроенергії, необхідних для балансування виробництва та імпорту/експорту електроенергії в режимі реального часу, управління обмеженнями в Об’єднаній енергетичній системі України, а також для фінансових розрахунків за небаланси електроенергії. Попри лібералізацію оптового ринку електричної енергії, формування цін в Україні й надалі істотно залежить від державних втручань, включно з ціновими обмеженнями на оптовому ринку, встановленими НКРЕКП; механізмами ПСО (покладених спеціальних обов’язків), які визначають обсяги та умови ціноутворення для державних виробників (зокрема атомної генерації) та забезпечують регульовані тарифи для побутових споживачів; а також змінами в умовах транскордонної торгівлі (ліміти пропускної спроможності та надзвичайні обмеження імпорту/експорту). У 2022–2025 роках і до дати затвердження даної фінансової звітності відбулися та залишаються чинними низка змін у правилах ринку електричної енергії, зокрема: запровадження мінімальних цінових порогів на внутрішньодобовому ринку (ВДР) та ринку “на добу наперед” (РДН) з лютого 2022 року, обов’язковий продаж більшості електроенергії через відкриті аукціони, обмеження експорту електроенергії, зміни цінових обмежень. Щодо регулювання цін на РДН/ВДР/балансуючому ринку, 25 липня 2025 року Регулятор знову переглянув цінові обмеження. Нові ліміти набрали чинності 31 липня 2025 року. Для РДН/ВДР максимальні цінові обмеження були встановлені на рівні 5 600 грн/МВт год (00:00–07:00; 11:00–17:00), 6 900 грн/МВт год (07:00–11:00; 23:00–24:00), 15 000 грн/МВт год (17:00–23:00), а мінімальне — 10 грн/МВт год. Для балансуючого ринку максимальні цінові обмеження були встановлені на рівні 6 600 грн/МВт·год (00:00–07:00), 8 250 грн/МВт·год (07:00–17:00; 23:00–24:00), 16 000 грн/МВт·год (17:00–23:00), а мінімальне — 0,01 грн/МВт·год. На позачерговому засіданні Регулятора 16 січня 2026 року, у відповідь на наслідки військової агресії проти України, цінові обмеження були тимчасово переглянуті на період з 17 січня 2026 року до 31 березня 2026 року Для РДН/ВДР максимальне цінове обмеження встановлено на рівні 15 000 грн/МВт·год, мінімальне — 10,00 грн/МВт·год для всіх годин. Для балансуючого ринку максимальне цінове обмеження встановлено на рівні 16 000,00 грн/МВт·год, мінімальне — 0,01 грн/МВт·год для всіх годин. Сектор відновлюваної енергетики України продовжував працювати в межах механізму підтримки за «зеленим» тарифом для існуючих проєктів, який адмініструє ДП «Гарантований покупець». Упродовж 2025 року платіжна дисципліна ДП «Гарантований покупець» помітно покращилася. Це було зумовлено регуляторними та фінансовими заходами, включаючи впровадження Закону № 4213‑IX (ухваленого 14 січня 2025 року), який спрямовував 45% доходів НЕК «Укренерго» від диспетчеризації за 2023–2024 роки на погашення заборгованості перед виробниками електроенергії з ВДЕ. НКРЕКП також затвердила суттєве підвищення тарифу НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії на 2025 рік (до 686,23 грн/МВт·год, приблизно на 30% вище рівня 2024 року), що зробило тариф на 2025 рік «бездефіцитним» уперше за багато років. У грудні 2025 року НКРЕКП затвердила подальше підвищення тарифу на передачу електроенергії на 2026 рік із поетапним зростанням до 713,68 грн/МВт·год з 1 січня до 31 березня 2026 року та до 742,91 грн/МВт·год з 1 квітня до кінця року. За даними НЕК «Укренерго», близько 50% тарифу на передачу спрямовано на забезпечення виконання ПСО, які включають фінансування дефіциту ДП «Гарантований покупець» під час закупівлі електроенергії за «зеленим» тарифом. Очікується, що підвищення тарифу на передачу у 2026 році позитивно вплине на платіжну дисципліну ДП «Гарантований покупець» перед виробниками ВДЕ. Окрім покращення ліквідності ДП «Гарантований покупець», Закон № 4213‑IX (ухвалений 14 січня 2025 року), згаданий вище, запровадив помітні зміни до регуляторної бази у сфері відновлюваної енергетики: - Закон усуває критичні вузькі місця шляхом оптимізації доступу до мереж, підвищення передбачуваності для інвесторів та стимулювання введення нових потужностей. Процедури приєднання до мережі стануть більш надійними та прозорими, а система резервування потужності виступає як інструмент зменшення ризиків для великих вітрових проєктів. - Річну квоту для участі у «зелених» аукціонах збільшено. Зокрема, за результатами аукціонів відповідного року щодо розподілу річної квоти підтримки суб’єкт господарювання — як самостійно, так і разом з іншими суб’єктами господарювання, з якими має спільного кінцевого бенефіціарного власника — тепер може отримати до 50% річної квоти підтримки на відповідний рік замість попередніх 25%.

Компанія надає інформацію про суттєву облікову політику. Інформація про облікову політику є суттєвою, якщо без неї користувачі фінансової звітності не зможуть зрозуміти іншу суттєву інформацію у фінансовій звітності. Крім того, у деяких випадках Компанія може надавати несуттєву інформацію про облікову політику, якщо її розкриття не приховує суттєву інформацію про облікову політику.

Визнаний відстрочений податковий актив являє собою суму податку на прибуток, яка може бути зарахована проти майбутніх податків на прибуток, і відображається у звіті про фінансовий стан.. Оцінка майбутніх оподатковуваних прибутків та суми податкового кредиту, використання якого є можливим у майбутньому, базується на середньостроковому плані та результатах його екстраполяції на майбутні періоди. Відстрочений податок на прибуток розраховується балансовим методом відносно перенесених з минулих періодів податкових збитків і тимчасових різниць, що виникають між податковою базою активів і зобов'язань і їх балансовою вартістю для цілей фінансової звітності. Суми відстрочених податків розраховуються за ставками оподаткування, які введені в дію або мають бути введені в дію на звітну дату і які, як очікується, застосовуватимуться в періодах, коли буде сторнована тимчасова різниця або використаний перенесений податковий збиток. Відстрочені податкові активи по тимчасових різницях, які зменшують базу оподаткування, і перенесені податкові збитки визнаються тільки в тій мірі, в якій існує вірогідність отримання прибутку до оподаткування, відносно якого можна буде реалізувати тимчасові різниці.

Амортизація визнається на прямолінійній основі протягом очікуваного строку корисного використання нематеріальних активів, що мають обмежений строк корисного використання.

Грошові кошти та їх еквіваленти. Грошові кошти обліковуються за номінальною вартістю. Операції в іноземній валюті підлягають відображенню в обліку за поточним курсом на дату здійснення операції. Залишки за рахунками в іноземній валюті підлягають переоцінці за поточним курсом на дату складання звітності. Поточним курсом визнається офіційний курс гривні щодо іноземних валют за даними офіційного сайту Національного банку України (НБУ). Курсова різниця, що виникає при переоцінці залишків грошових коштів за рахунками в іноземній валюті на дату складання звітності, визнається як дохід або витрати в періоді її виникнення. Ця курсова різниця підлягає відображенню в складі інших операційних доходів (витрат).

Дивіденди. Дивіденди признаються як зобов'язання і віднімаються з капіталу на звітну дату, тільки якщо вони оголошені до або на звітну дату. Інформація про дивіденди розкривається в примітках до фінансової звітності, якщо вони запропоновані до звітної дати або запропоновані або оголошені після звітної дати, але до затвердження фінансової звітності до випуску.

Винагороди працівникам. Заробітна плата, єдиний соціальний внесок України, щорічні відпускні і лікарняні, преміальні і негрошові винагороди (наприклад, безкоштовне медичне обслуговування) нараховуються того року, в якому відповідні послуги надаються працівниками Компанії. Компанія платить передбачені законодавством внески до Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, Фонду загальнодержавного соціального страхування України на випадок безробіття та Пенсійного фонду у вигляді єдиного соціального внеску на користь своїх співробітників. Внесок розраховується як відсоток від поточної валової суми заробітної плати і відноситься на витрати у міру їх виникнення.

Визнання витрат. Витрати враховуються згідно методу нарахування. Витрати визнаються в разі зменшення майбутніх економічних вигід, пов'язаних зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань, які можуть бути надійно оцінені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу їх вартості між відповідними звітними періодами.

Фінансові доходи і витрати. Фінансові доходи і витрати включають процентні доходи і витрати за фінансовими активами і зобов’язаннями, ефект дисконтування. Процентні доходи і витрати визнаються з використанням методу ефективної процентної ставки, виходячи з бази їх нарахування та строку використання відповідних активів і зобов’язань.

Компанія класифікує зобов'язання як непоточне, якщо вона має право на дату закінчення звітного періоду відстрочити врегулювання зобов'язання як мінімум на 12 місяців незалежно від того, чи планує вона користуватися цим правом. Якщо право відстрочити врегулювання зобов'язання залежить від виконання підприємством певних умов, то таке право існує на дату закінчення звітного періоду, лише якщо підприємство виконало всі умови до цієї дати. Компанія може класифікувати зобов'язання, що виникають за кредитною угодою, як непоточні, якщо її право відстрочити погашення цих зобов'язань зумовлене виконанням спеціальних умов протягом 12 місяців після завершення звітного періоду. Компанії необхідно розкрити інформацію, яка дозволяє користувачам усвідомити ризик того, що зобов'язання можуть підлягати поверненню протягом 12 місяців після завершення звітного періоду: • інформацію про спеціальні умови, коли підприємство їх має виконати; • балансову вартість пов'язаних зобов'язань; • а також факти та обставини, пов'язані з виконанням цих умов. Категорії оцінки фінансових зобов’язань. Компанія класифікує фінансові зобов'язання на такі групи: • фінансові зобов'язання, що оцінюються за амортизованою вартістю; • фінансові зобов'язання, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, включно з похідними інструментами, що є зобов'язаннями; • фінансові зобов'язання, які на власний розсуд класифіковані без права подальшої рекласифікації як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Фактично наявні в Компанії фінансові активи належать до категорій тих, які оцінюються за амортизованою вартістю. До фінансових зобов’язань відносяться: кредиторська заборгованість за основною діяльністю та інша кредиторська заборгованість, заборгованість за позиковими коштами, фінансові гарантії та інші фінансові зобов’язання. Визнання фінансових зобов'язань. Компанія визнає фінансове зобов'язання в своєму Звіті про фінансовий стан тоді і тільки тоді, коли Компанія стає стороною за договором, що визначає умови відповідного інструмента. Первісна оцінка фінансових зобов'язань. Фінансове зобов'язання під час первісного визнання Компанія оцінює за справедливою вартістю, зменшеною в разі фінансового зобов'язання, оцінюваного не за справедливою вартістю через прибуток або збиток, на суму витрат на угоду, що напряму відносяться до придбання або випуску фінансового зобов'язання. Подальша оцінка фінансових зобов'язань. Після первісного визнання Компанія оцінює фінансове зобов'язання за: а) амортизованою вартістю; б) справедливою вартістю через прибуток або збиток. Компанія не здійснює рекласифікацію фінансових зобов'язань. Припинення визнання фінансових зобов'язань. Компанія припиняє визнання фінансового зобов'язання (або частини фінансового зобов'язання) тоді і тільки тоді, коли воно погашене, тобто коли передбачене договором зобов'язання виконане, анульоване або припинене після закінчення строку. Позикові кошти. Позикові кошти враховуються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Витрати з позикових коштів відносяться на витрати на пропорційно-тимчасовій основі з використанням методу ефективної процентної ставки або капіталізуються. Позикові засоби класифікуються як поточні зобов'язання, за винятком випадків, коли Компанія має безумовне право дату закінчення звітного періоду відстрочити врегулювання зобов'язання як мінімум на 12 місяців незалежно від того, чи планує вона користуватися цим правом. Якщо право відстрочити врегулювання зобов'язання залежить від виконання підприємством певних умов, то таке право існує на дату закінчення звітного періоду, лише якщо підприємство виконало всі умови до цієї дати. Компанія може класифікувати зобов'язання, що виникають за кредитною угодою, як непоточні, якщо її право відстрочити погашення цих зобов'язань зумовлене виконанням спеціальних умов протягом 12 місяців після завершення звітного періоду. Компанії необхідно розкрити інформацію, яка дозволяє користувачам усвідомити ризик того, що зобов'язання можуть підлягати поверненню протягом 12 місяців після завершення звітного періоду: • інформацію про спеціальні умови, коли підприємство їх має виконати; • балансову вартість пов'язаних зобов'язань; • а також факти та обставини, пов'язані з виконанням цих умов. Заборгованість за відсотками за кредити або позики включається до Звіту про фінансовий стан у той самий рядок, у якому відображено основну суму заборгованості за відповідними кредитами або позиками (довгостроковими та/або короткостроковими).

Валюта подання і функціональна валюта. Якщо не вказане інше, усі суми в цій фінансовій звітності представлені в національній валюті України, українській гривні, яка також є функціональною валютою Компанії.

Податок на прибуток. Податок на прибуток наведений у фінансовій звітності відповідно до законодавства України, яке вступило в дію або повинно бути введено в дію на звітну дату. Витрати з податку на прибуток включають поточні податки та відстрочене оподаткування та відображаються у складі прибутку чи збитку за рік, якщо тільки вони не мають бути відображені в іншому сукупному доході або безпосередньо у складі капіталу у зв’язку з тим, що вони стосуються операцій, які також відображені у цьому самому або іншому періоді в іншому сукупному доході або безпосередньо у складі капіталу.

Придбані нематеріальні активи первісно оцінюються за собівартістю. Собівартість нематеріального активу складається з ціни його придбання (включаючи будь-які імпортні мита та податки на придбання, що не відшкодовуються), а також із будь-яких видатків на підготовку активу до використання за призначенням, які безпосередньо відносяться до нього. Після первісного визнання нематеріальні активи відображаються за собівартістю, за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення. Наступні витрати, понесені після первісного визнання придбаного нематеріального активу лише зрідка визнаються в складі балансової вартості активу. Усі інші витрати відносяться на витрати у тому періоді, в якому вони були понесені. Строки корисного використання груп нематеріальних активів представлені таким чином: Програмне забезпечення термін експлуатації 1-15 років Інші нематеріальні активи термін експлуатації 1-10 років Ліквідаційна вартість всіх нематеріальних активів прирівнюється нулю.

Проценті доходи. Процентні доходи по всіх боргових інструментах, крім тих, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, обліковуються за методом нарахування із використанням методу ефективної процентної ставки. Розрахунок за таким методом включає в процентні доходи всі комісійні та виплати, отримані сторонами договору, що є невід'ємною частиною ефективної процентної ставки, та всі інші премії або дисконти. Процентні доходи по боргових інструментах, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, розраховані за номінальною процентною ставкою, відображаються у складі прибутку чи збитку в статті «Фінансові доходи». Щодо створених або придбаних кредитно-знецінених фінансових активів, ефективна процентна ставка являє собою ставку, яка дисконтує очікувані грошові потоки (включаючи первинно очікувані кредитні збитки) до справедливої вартості при первісному визнанні (зазвичай, відповідає ціні придбання). У результаті, ефективний процент є скоригованим з урахуванням кредитного ризику. Процентний дохід розраховується із застосуванням ефективної процентної ставки до валової балансової вартості фінансових активів, крім: (i) фінансових активів, які стали кредитно-знеціненими (Етап 3) і для яких процентний дохід розраховується із застосуванням ефективної процентної ставки до їх амортизованої вартості (за вирахуванням резерву під очікувані кредитні збитки); і (ii) створених або придбаних кредитно-знецінених фінансових активів, для яких первісна ефективна процентна ставка, скоригована на кредитний ризик, застосовується до амортизованої вартості.

Статутний капітал. Статутний капітал формується з внесків Учасників Компанії. Перевищення справедливої вартості внесених у капітал сум над номінальною вартістю частки в статутному капіталі обліковується у складі іншого додаткового капіталу. Капітал в дооцінках відображає приріст справедливої вартості основних засобів, а також її зниження в тій мірі, в якій це зниження компенсує приріст вартості того ж активу, визнаний раніше у складі іншого сукупного доходу. Додатковий капітал. Додатковий капітал — це суми дооцінки інших необоротних активів і фінансових інструментів; додаткові внески учасників, непов’язані зі зміною статутного капіталу; інші види додаткового капіталу.

Оренда. У момент укладення договору Компанія оцінює, чи є угода орендою або чи містить вона ознаки оренди, тобто визначає, передає договір право контролювати використання ідентифікованого активу протягом певного періоду часу в обмін на відшкодування. Компанія як орендар. При визначенні строку оренди керівництво враховує усі факти та обставини, які створюють економічні стимули для використання можливості подовження договору чи відмови від можливості його припинення. Для оренди офісних приміщень (обладнання та транспортних засобів), як правило, найбільш значущими є такі фактори: • у Компанії, як правило, є достатня впевненість у тому, що вона подовжить (або не припинить) оренду, якщо для припинення (чи відмови від подовження) договору оренди встановлені значні штрафи. • у Компанії, як правило, є достатня впевненість у тому, що вона подовжить (або не припинить) оренду, якщо будь-які капіталізовані витрати на покращення орендованого активу, як очікується, матимуть істотну ліквідаційну вартість. Компанія застосовує єдиний підхід до визнання та оцінки всіх договорів оренди, за винятком короткострокової оренди, оренди активів з низькою вартістю. Компанія визнає зобов'язання з оренди щодо здійснення орендних платежів і активи у формі права користування, які представляють собою право на використання базових активів. У Компанії немає права використовувати ідентифікований актив, якщо орендодавець має суттєве право замінити актив протягом терміну використання, навіть якщо актив безпосередньо вказаний у договорі оренди. Такий договір не містить компонента оренди. Якщо Компанія не може легко визначити наявність у орендодавця суттєвого права на заміну, Компанія розцінює цей факт таким, що право на заміну не є суттєвим. Можливості подовження та припинення договорів оренди. Можливості подовження та припинення договорів передбачені у низці договорів оренди активів Компанії. Вони використовуються для забезпечення максимальної операційної гнучкості при управлінні активами, які Компанія використовує у своїй діяльності. У тих випадках, коли опціон фактично виконаний (чи не виконаний) або у Компанії виникає зобов'язання виконати (чи не виконати) його, оцінка строку оренди переглядається. Оцінка наявності достатньої упевненості переглядається лише у разі значних подій або значних змін в обставинах, які впливають на оцінку і які Компанія може контролювати. Звільнення з оренди. Компанія застосовує звільнення від визнання щодо короткострокової оренди до своїх короткострокових договорів оренди (тобто, до договорів, за якими на дату початку оренди термін оренди становить не більше 12 місяців і які не містять права (опціону) на купівлю базового активу). Компанія також застосовує звільнення від визнання щодо оренди активів з низькою вартістю до договорів оренди базових активів вартістю в сумі, що є гривневим еквівалентом 5 000 дол. США на дату договору оренди. Орендні платежі по короткостроковій оренді, оренді активів з низькою вартістю визнаються як витрати лінійним методом протягом терміну оренди. Незалежно від вартості IT-техніку, предмети меблів, інструменти та інвентар Компанія відносить до базових активів із низькою вартістю.

Аванси видані. Аванси видані відображаються у Звіті про фінансовий стан за собівартістю із врахуванням можливого знецінення. Якщо існує свідоцтво того, що товари або послуги, до яких відноситься аванс, не будуть отримані, відповідне знецінення признається у складі прибутку або збитку. Аванси відносяться в категорію довгострокових активів, якщо товари або послуги, за які здійснений аванс, будуть отримані через один рік або пізніше, або якщо аванс відноситься до активу, який при первинному визнанні включається в категорію необоротних активів. Аванси видані не є фінансовими активами, оскільки їх майбутня економічна вигода полягає у отриманні товарів чи послуг. Знецінення авансів, виданих за довгострокові активи відображається у складі інших витрат Звіту про фінансові результати. Аванси отримані. Аванси отримані враховуються за собівартістю. Аванси відносяться в категорію довгострокових зобов’язань, якщо товари або послуги, за які здійснено аванс, будуть реалізовані через один рік або пізніше. Дисконтування авансів отриманих не здійснюється, якщо момент поставки залежить від ініціативи покупця, якщо розмір змінної компенсації (винагорода) залежить від майбутніх подій, які не підконтрольні сторонам договору та в інших випадках. Дисконтування авансів отриманих, за якими винесено відповідне професійне судження щодо наявності компоненту фінансування в договорі, здійснюється з дати отримання таких авансів. Аванси, видані або отримані в валюті, що відрізняється від функціональної валюти Компанії, не підлягає перерахунку на кінець звітного періоду та відображається за курсом, за яким такі аванси були зараховані при первісному визнанні.

Запаси. У Звіті про фінансовий стан запаси враховуються за собівартістю або чистою вартістю реалізації залежно від того, яка з цих сум менша. Чиста вартість реалізації – це розрахункова ціна реалізації у ході нормального ведення бізнесу за вирахуванням оціночних витрат на доведення запасів до завершеного стану та витрат на збут. Списання запасів. Компанія при списанні запасів використовує метод ФІФО. Компанія використовує один і той же метод списання для всіх одиниць запасів, які мають однакове призначення та однакові умови використання. Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) повністю списується на відповідну статтю витрат при їх передачі в експлуатацію.

Взаємозалік фінансових інструментів. Частина операцій купівлі-продажу здійснюється із використанням взаємозаліків або інших розрахунків у негрошовій формі. Як правило, ці операції здійснюються у формі взаємозаліків або за рахунок циклу негрошових операцій за участю декількох компаній. Негрошові розрахунки включають також розрахунки векселями, які є борговими інструментами. Взаємозалік фінансових активів та зобов’язань, з подальшим включенням до звіту про фінансовий стан лише їхньої чистої суми, може здійснюватися лише у випадку існування юридично визначеного права взаємозаліку визнаних сум, коли є намір провести розрахунок на основі чистої суми або одночасно реалізувати актив та розрахуватися за зобов’язаннями. При цьому право на взаємозалік (а) не повинне залежати від майбутніх подій та (б) повинне мати юридичну силу в усіх наступних обставинах: (i) у ході звичайного ведення бізнесу, (ii) у випадку дефолту та (iii) у випадку неплатоспроможності або банкрутства. Продажі та закупівлі, що, як очікується, будуть врегульовані у формі взаєморозрахунків чи інших негрошових розрахунків, визнаються на основі управлінської оцінки справедливої вартості, яка буде отримана чи передана у ході негрошових розрахунків. Справедлива вартість визначається на основі наявних доступних ринкових даних.

Основні засоби обліковуються за моделлю переоцінки (за переоціненою вартістю, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки за вирахуванням подальшої накопиченої амортизації та подальших накопичених збитків від знецінення (зменшення корисності)). При переоцінці основних засобів Компанія застосовує метод виключення накопиченої амортизації з валової балансової вартості основного засобу. Оцінка основних засобів здійснюється з достатньою регулярністю для того, щоб справедлива вартість активу суттєво не відрізнялася від його балансової вартості. Оскільки більшість основних засобів має спеціалізований характер, їх справедлива вартість визначається з використанням амортизованої вартості заміщення (рівень 3). На балансову вартість основних засобів впливає оцінка амортизованої вартості їх заміщення та інших ресурсів (робочого капіталу). Зміни цих припущень можуть мати істотний вплив на справедливу вартість основних засобів (Примітка 7). Різниця між амортизацією, нарахованою на первісну вартість активу, та амортизацією, нарахованою на балансову вартість активу, перекласифіковується з капіталу у дооцінках основних засобів до нерозподіленого прибутку регулярно, починаючи з місяця, наступного за місяцем визнання переоцінки. Незавершене будівництво - це недобудована частина основних засобів, включаючи передоплати постачальникам. Незавершене будівництво не амортизується. Витрати на дрібний ремонт і обслуговування відносяться на витрати того фінансового періоду, в якому вони були понесені. Вартість заміни значних компонентів основних засобів капіталізується, а компоненти, які були замінені, списуються. Компанія зобов’язана провести тести на знецінення відповідно до МСБО 36 для своїх підрозділів, що генерують грошові кошти, де визначені показники знецінення. Одним із визначальних факторів у визначенні одиниці, що генерує грошові кошти, є здатність генерувати незалежні грошові потоки для цієї одиниці. Також на кожну звітну дату Керівництво аналізує основні засоби на предмет їх можливого знецінення. Якщо присутні будь-які ознаки знецінення, Керівництво розраховує відшкодовану суму, яка є справедливою вартістю активу за вирахуванням витрат на продаж або вартість його використання, залежно від того, яка з цих сум вище. Балансова вартість основних засобів списується до відшкодованої суми, а збиток від їх знецінення і переоцінки признається в інших сукупних прибутках в сумі залишку попередньої дооцінки активу. У фінансовому результаті визнається тільки сума перевищення знецінення/переоцінки над сумою позитивної переоцінки. Збиток від знецінення активу, визнаний в попередніх періодах, сторнується, якщо сталися зміни в розрахунках, які застосовувалися для визначення вартості використання активу або його справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж. Об'єкти основних засобів знімаються з обліку при їх вибутті або у випадку, якщо від їх подальшого використання не очікується отримання економічних вигід. Прибуток і збитки від вибуття активів визначаються шляхом порівняння отриманих коштів і балансової вартості цих активів і визнаються у складі інших доходів та витрат Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) у періоді, в якому визнання активу припиняється. Після вибуття активу залишковий капітал у дооцінках такого активу перекласифіковується до нерозподіленого прибутку. Амортизація. Оцінка термінів корисного використання об’єктів основних засобів вимагає застосування професійних суджень з урахуванням строків експлуатації подібних активів у минулому. Компанія одержує майбутні економічні вигоди від активів переважно у результаті їх використання. Однак такі чинники, як технічний та економічний знос та старіння, часто призводять до скорочення економічних вигід від активів. Керівництво оцінює залишкові строки експлуатації відповідно до поточного технічного стану активів та оціночного періоду, протягом якого Компанія, як очікується, отримає вигоди від їх використання. При цьому враховуються такі основні чинники: (а) передбачуване використання активів; (б) прогнозний знос залежно від експлуатаційних параметрів та регламенту технічного обслуговування; і (в) технічний або економічний знос внаслідок зміни ринкових умов. Термін корисного використання основних засобів, встановлений при первісному визнанні об’єкта основних засобів, не може перевищувати: Будівлі та споруди -50 років Машини та обладнання -30 років Транспортні засоби -10 років Інструменти та прилади -15 років Інші основні засоби -12 років.Термін корисного використання встановлюється виходячи з очікуваного терміну використання об'єкта у сумі повних місяців такого використання. Відповідно до облікової політики компанії ліквідаційна вартість основних засобів встановлюється на рівні нуля. Ліквідаційна вартість, методи амортизації та терміни експлуатації переглядаються і, при необхідності, коригуються на кожну звітну дату перспективно.

Забезпечення майбутніх виплат і платежів. Забезпечення майбутніх виплат і платежів визнаються у випадках, коли у Компанії є поточні юридичні або передбачувані зобов'язання в результаті минулих подій, коли існує вірогідність відтоку ресурсів для того, щоб розрахуватися по зобов'язаннях, і їх суму можна розрахувати з достатньою мірою точності. Коли існує декілька схожих зобов'язань, вірогідність того, що буде потрібний відтік грошових коштів для їх погашення, визначається для усього класу таких зобов'язань. Компанія формує наступні види забезпечень майбутніх виплат і платежів: • резерв під забезпечення виплат відпусток; • резерв під виплату квартальних і річних премій, бонусів; Умовні активи та умовні зобов'язання. Умовний актив не визнається в звіті про фінансовий стан компанії, але розкривається у фінансовій звітності, якщо вірогідно отримання економічних вигід. Умовні зобов’язання не визнаються у звіті про фінансовий стан, якщо не існує ймовірності, що для погашення зобов'язання буде необхідний відтік економічних ресурсів, і його можна обґрунтовано оцінити. Умовні зобов’язання розкриваються, якщо тільки можливість відтоку ресурсів, що представляють економічну вигоду, не є віддаленою.

Податок на додану вартість (ПДВ). ПДВ з операцій, які здійснює Компанія, стягується за наступними ставками: 20% при продажу на території Україні та імпорті товарів, робіт чи послуг та 0% при експорті товарів та виконанні робіт або наданні послуг за межі України. Податкове зобов’язання з ПДВ дорівнює загальній сумі ПДВ, акумульованій за звітний період, і виникає на дату відвантаження товарів клієнту або на дату надходження коштів від клієнта залежно від того, яка подія відбулася раніше. Податковий кредит з ПДВ – це сума, на яку платник податку має право зменшити свої зобов’язання з ПДВ за звітний період. Право на податковий кредит з ПДВ виникає в момент отримання податкової накладної, яка видається в момент надходження оплати постачальнику, або в момент отримання товарів, робіт, послуг залежно від того, яка подія відбувається раніше. Відповідно до Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання вугілля та/або продуктів його збагачення, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.Нереалізовані податковий кредит та зобов’язання з ПДВ відображається в Звіті про фінансовий стан на нетто-основі. У тих випадках, коли під знецінення дебіторської заборгованості був створений резерв під очікувані кредитні збитки, збиток від знецінення обліковується за валовою сумою заборгованості, включаючи ПДВ.

Компанія під час первісного визнання оцінює кредиторську заборгованість за справедливою вартістю, зменшеною на суму витрат за угодою. Компанія коригує суму кредиторської заборгованості з врахуванням впливу часової вартості грошей, якщо договір містить значний компонент фінансування.

Облік дебіторської та кредиторської заборгованості. Компанія визнає дебіторську заборгованість, якщо має безумовне право на відшкодування, зумовлене лише плином часу, і оцінює її за ціною операції (згідно з визначенням, наведеним у МСФЗ 15), якщо торговельна дебіторська заборгованість не містить значного компоненту фінансування. Компанія коригує суму дебіторської заборгованості з врахуванням впливу часової вартості грошей, якщо договір містить значний компонент фінансування. Після первісного визнання Компанія оцінює дебіторську та кредиторську заборгованість за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної ставки відсотка, а для дебіторської заборгованості ще й за мінусом оціночного резерву під очікувані кредитні збитки. Поточну дебіторську/кредиторську заборгованість за ТМЦ, роботи, послуги, яка виникла в процесі операційної діяльності та строк оплати/погашення якої не перевищує 12 місяців, відображають в фінансовій звітності за номінальною вартістю (з урахуванням оціночного резерву під збитки для дебіторської заборгованості).

Операції з пов’язаними сторонами. У ході звичайної діяльності Компанія проводить операції з пов'язаними сторонами. Для обґрунтування суми винагороди компанія використовує метод порівняльної неконтрольованої ціни. При визначенні того, чи проводилися операції по ринкових або неринкових процентних ставках, використовуються професійні судження, якщо для таких операцій немає активного ринку. Підставою для таких суджень є ціноутворення щодо подібних видів операцій із непов’язаними сторонами та аналіз ефективної процентної ставки.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДТЕК ПРИМОРСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ"

Товариство з обмеженою відповідальністю

Україна

вулиця Хохлових Сім'ї, буд. 8, літера 20Д, м. КИЇВ, 04119, Україна

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДТЕК ПРИМОРСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» (далі – «Компанія») є товариством з обмеженою відповідальністю, зареєстрованим згідно з чинним законодавством України в червні 2009 р., код ЄДРПОУ 36496784. Компанія знаходиться у володінні PRIMORSKAYA WEP B.V. (далі - «Материнська компанія») та ТОВ «ДТЕК ВДЕ». Компанія станом на 31 грудня 2025 року входить до групи компаній SСM. Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року компанії PRIMORSKAYA WEP B.V. належить частка у статутному капіталі Товариства в розмірі 4 698 937 гривень, компанії ТОВ «ДТЕК ВДЕ» належить частка у статутному капіталі Товариства в розмірі 63 гривні. PRIMORSKAYA WEP B.V, в свою чергу, контролюється компанією DTEK GROUP B.V., яка є холдинговою компанією, що контролює енергетичні активи групи SCM. Кінцевою материнською компанією є SCM Holdings Limited. Фактичний контроль над SСM здійснює пан Рінат Ахметов, який володіє частками у капіталі інших підприємств окрім Компанії. Інформація про операції з пов'язаними сторонами наведена у Примітці [818000]. Основною діяльністю Компанії є генерація та реалізація електроенергії, виробленої вітроелектростанціями в Україні. Протягом 2019 року Компанія ввела в експлуатацію вітроелектростанцію потужністю 100 МВт біля м. Приморськ у Запорізькій області, яка отримала «зелений» тариф. Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року Компанія знаходилась на тимчасово непідконтрольній уряду України території . Протягом 2025 року та починаючи з 24 лютого 2022 року Компанія не виробляла електроенергію.

PRIMORSKAYA WEP B.V

PRIMORSKAYA WEP B.V

Нові і переглянуті МСФЗ/МСБО у фінансовій звітності Компанія прийняла до застосування такі нові і переглянуті стандарти і тлумачення, а також поправки до них, які викладені державною мовою та офіційно оприлюднені Міністерством фінансів України та набули обов’язкової чинності для облікових періодів, які починають діяти на або після 1 січня 2025 року. Наступні змінені стандарти набули чинності у 2025 році і не мали суттєвого впливу на Компанію: -Поправки до МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» (опубліковані в серпні 2023 року та набувають чинності для річних періодів, що починаються 1 січня 2025 року, з можливістю дострокового застосування). Поправки покликані допомогти підприємствам визначити, чи підлягає валюта обміну на іншу валюту, а також визначити обмінний курс спот за відсутності можливості обміну. Метою оцінки обмінного курсу спот є визначення курсу, яким на цю дату могла б здійснюватися звичайна угода щодо валютного обміну між учасниками ринку в існуючих економічних умовах. Поправки до МСБО 21 не містять докладних вимог щодо оцінки обмінного курсу спот. Вони встановлюють основу, відповідно до якої підприємство може визначити обмінний курс спот на дату оцінки. В результаті переглянутий стандарт вимагатиме від підприємств використовувати послідовний підхід при оцінці можливості обміну валюти на іншу валюту, а якщо це неможливо, зобов'язання надати необхідну інформацію про те, як було визначено альтернативний обмінний курс. Оскільки Компанія здійснює операції виключно у валютах, що є вільно конвертованими та для яких існує активний ринок, очікується, що поправки не матимуть суттєвого впливу на фінансову звітність Компанії. Компанія не планує змінювати облікову політику та вважає, що вплив нових вимог є незначним. Нові і переглянуті МСФЗ випущені, але які ще не набули чинності Були опубліковані окремі нові стандарти та інтерпретації, що будуть обов’язковими для застосування Компанією у річних періодах, починаючи з 01 січня 2026 року та пізніших періодах. Компанія не застосовувала ці стандарти та інтерпретації до початку їх обов’язкового застосування. -Поправки до МСФЗ 9 та МСФЗ 7 «Контракти на відновлювальну електроенергію» ( набувають чинності для річних періодів, що починаються з 1 січня 2026 року). Поправки регулюють облік фінансових інструментів, пов’язаних з електроенергією, яка залежить від погодних умов або інших природних факторів. -Щорічні покращення до МСФЗ випуск 11 (набувають чинності для річних періодів, що починаються з 1 січня 2026 року). -МСФЗ 1: Облік хеджування для компаній, які вперше застосовують МСФЗ -МСФЗ 7: Прибуток або збиток від припинення визнання -МСФЗ 7: Розкриття інформації щодо визначення відстроченої різниці між справедливою вартістю та ціною угоди -МСФЗ 7: Вступ та розкриття інформації про кредитний ризик -МСФЗ 9: Припинення визнання орендарем зобов'язань з оренди -МСФЗ 9: Ціна угоди -МСФЗ 10: Визначення «фактичного агента» -МСБО 7: Метод собівартості Покращення спрямовані на уточнення та вдосконалення стандартів для підвищення зрозумілості та узгодженості облікових підходів. Компанія провела аналіз зазначених змін та дійшла висновку, що вони не матимуть суттєвого впливу на її фінансову звітність, оскільки поточні облікові підходи вже відповідають принципам, уточненим у щорічних покращеннях. Відповідно, Компанія не очікує змін у своїй обліковій політиці чи у фінансових показниках. -Поправки до класифікації та оцінки фінансових інструментів (поправки до МСФЗ 9 та МСФЗ 7) (набувають чинності для річних періодів, що починаються з 1 січня 2026 року). Поправки оновлюють критерії класифікації фінансових інструментів для врахування складних фінансових продуктів. Компанія провела оцінку потенційного впливу змін та дійшла висновку, що зміни не матимуть суттєвого впливу на її фінансову звітність. Поточна класифікація фінансових інструментів відповідає оновленим критеріям, тому зміни не потребують перегляду облікової політики або додаткових розкриттів. -МСФЗ 18 «Подання та розкриття у фінансовій звітності» (набуває чинності для річних періодів, що починаються з 1 січня 2027 року). Впровадження МСФЗ 18 передбачає фундаментальні зміни у підході до структури та подання фінансової звітності. Нові вимоги МСФЗ 18 покликані підвищити порівнянність фінансової звітності, зокрема через запровадження більш чіткої структури звіту про прибутки та збитки та уточнення визначення показника «операційний прибуток або збиток». Також передбачено нові вимоги до розкриття «визначених керівництвом показників результативності» (management-defined performance measures), що сприятимуть підвищенню прозорості. Компанія ще не застосовує МСФЗ 18 та наразі здійснює оцінку потенційного впливу його вимог на фінансову звітність. У межах підготовки до переходу керівництво Компанії розробила детальний план, відповідно до якого перша річна фінансова звітність буде підготовлена за рік, що закінчується 31 грудня 2027 року. Очікується, що застосування МСФЗ 18 матиме суттєвий вплив на структуру звіту про рух грошових коштів, оскільки відсотки та дивіденди отримані, а також виплати за позиками повинні бути віднесені до відповідних окремих категорій. Компанія також здійснює оцінку відповідної класифікації статей для визначення операційного прибутку згідно з новими вимогами, зокрема щодо перекласифікації курсових різниць, які наразі включаються до операційної діяльності. Нові вимоги до агрегування та дезагрегування інформації можуть призвести до змін у структурі подання показників з метою забезпечення найбільш релевантної та корисної інформації для користувачів фінансової звітності. На кожну наступну дату звітності Компанія надаватиме оновлену інформацію про статус переходу на МСФЗ 18. -МСФЗ 19 «Дочірні підприємства без публічної підзвітності: розкриття» (набувають чинності для річних періодів, що починаються 1 січня 2027 року). Впровадження МСФЗ 19 дозволить застосовувати спрощені вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності, що спрямоване на зниження адміністративного навантаження, зокрема: -скорочення обсягу розкриттів, які не є критично важливими для користувачів фінансової звітності; -спрощення вимог до подання інформації щодо оцінок та припущень; -відсутність необхідності розкривати окремі детальні примітки, які не є обов’язковими для дочірніх підприємств без публічної підзвітності.

Істотні події, які вплинули або можуть вплинути на фінансовий стан, рух грошових коштів або результати діяльності Компанії, що мали місце в період між звітною датою і датою підписання фінансової звітності Компанії за 2025 рік, підготовленої відповідно до МСФЗ, відсутні. Керівництво постійно оцінює вплив війни та її потенційні наслідки на діяльність Компанії, включно з суттєвим несприятливим впливом на вартість основних засобів, торгову та іншу дебіторську заборгованість і боргові умови.

Визначення пов’язаних сторін наведене в МСБО 24 «Розкриття інформації про пов’язані сторони». Сторони вважаються пов'язаними, якщо одна з них має можливість контролювати іншу, знаходиться під спільним контролем або може мати суттєвий вплив на іншу сторону при прийнятті фінансових чи операційних рішень. Під час аналізу кожного випадку відносин, що можуть являти собою відносини між пов’язаними сторонами, увага приділяється суті цих відносин, а не лише їх юридичній формі.У 2025 році загальна сума винагороди ключового управлінського персоналу склала 1 819 тисячі гривень (у 2024 році: 1 264 тисяч гривень). Винагорода ключового управлінського персоналу включає заробітну плату та премії.

PRIMORSKAYA WEP B.V

PRIMORSKAYA WEP B.V

Протягом 2025 та 2024 років, Компанія не капіталізувала витрати на позики. Станом на 31 грудня 2025 року основні засоби включають повністю замортизовані активи, які знаходяться в експлуатації у сумі 7 645 тисяч гривень (в 2024 році: 7 037 тисяч гривень). Станом на 31 грудня 2025 року та на 31 грудня 2024 року Компанія знаходиться на території, тимчасово непідконтрольної урядом України (Примітка 4), у зв’язку з цим у 2022 році, керівництвом прийнято рішення знецінити основні засоби та незавершене будівництво. Протягом 2025 року та 2024 року основні засоби та незавершене будівництво не знецінювалися. Станом на 31 грудня 2025 року основні засоби Компанії балансовою вартістю 4 254 тисяч гривень (на 31 грудня 2024 року: 4 720 тисяч гривень) надані у заставу як забезпечення банківських позикових коштів. Амортизаційні витрати за звітні періоди, що закінчилися 31 грудня, були включені до складу: -інші операційні витрати- 380 тисяч гривень (2024 рік: 381 тисяч гривень)

Станом на 31 грудня 2025 року Рахунок обслуговування боргу був відкритий у банку з рейтингом Aa2 за оцінкою Moody’s Investors Service (на 31 грудня 2024 року: рейтинг Aa3). Грошові кошти з обмеженим правом використання являють собою безпроцентний актив, деномінований в євро, що надано у заставу протягом усього строку погашення банківських позикових коштів (Примітка 13). Протягом 2025 року та у 2024 році Компанія не поповнювала рахунок обслуговування боргу. Протягом 2025 року Компанія використовувала кошти з резервного рахунку для сплати інших комісій у розмірі 600 євро, що у гривневому еквіваленті за курсом гривня/євро, що діяв на дату транзакцій складає 28 тисяч гривень (у 2024 році: для сплати інших комісій у розмірі 450 євро, що у гривневому еквіваленті за курсом гривня/євро, що діяв на дату транзакцій складає 19 тисяч гривень). Керівництво оцінило очікувані кредитні збитки за грошовими коштами на резервних рахунках обслуговування боргу та дійшло висновку, що їх сума несуттєва для фінансової звітності. Тому станом на 30 вересня 2025 року та 31 грудня 2024 року оціночний резерв під збитки не визнавався, і знецінення таких грошових коштів станом на цю дату було відсутнє. Балансова вартість грошових коштів на резервних рахунках обслуговування боргу приблизно дорівнює їх справедливій вартості. Права на приєднання до мережі. Компанія уклала контракт з пов’язаною та третьою сторонами, що експлуатують енергосистему, та отримала послуги відповідно для надання можливості постачати вироблену електроенергію в енергетичну систему України.

У ході своєї діяльності Компанія наражається на ряд фінансових ризиків, серед яких ринковий ризик (включаючи ціновий ризик, валютний ризик, ризик грошових потоків та справедливої вартості процентної ставки), кредитний ризик та ризик ліквідності. Загальна програма управління ризиками у Компанії спрямована на зведення до мінімуму потенційного негативного впливу на фінансові результати Компанії тих ризиків, які піддаються управлінню. Для ефективного управління ризиками Компанія: • регулярно виявляє і оцінює ризики, що впливають на досягнення стратегічних та операційних цілей; • забезпечує прийняття рішень з урахуванням їх потенційних ризиків; • обирає оптимальну стратегію управління ризиками, порівнюючи ступінь зниження ризику і вартість заходів щодо їх управління; • здійснює регулярний моніторинг ефективності заходів з управління ризиками.

Компанія наражається на кредитний ризик, який виникає тоді, коли інша сторона договору виявиться неспроможною повністю виконати свої зобов'язання при настанні терміну їх погашення. Кредитний ризик виникає в результаті операцій Компанії з контрагентами, внаслідок яких виникають фінансові активи. Кредитний ризик пов’язаний з грошовими коштами та їх еквівалентами, фінансовими інструментами і депозитами, розміщеними в банках, а також з непогашеною дебіторською заборгованістю та зобов’язаннями за операціями. При виборі банків прийнятними вважаються лише провідні українські банки, що на момент розміщення коштів вважаються найменш ризиковими. Рівень кредитного ризику щодо контрагентів затверджується та контролюється в оперативному режимі окремо по всіх значних клієнтах. Компанія не вимагає заставного забезпечення дебіторської заборгованості за основною діяльністю та іншої дебіторської заборгованості. Станом на 31 грудня 2025 року максимальний кредитний ризик на звітну дату становить 159 823 тисячі гривень та дорівнює балансовій вартості, дебіторської заборгованості за основною діяльністю та іншої дебіторської заборгованості (фінансові активи) та грошових коштів (на 31 грудня 2024 року: 183 716 тисячі гривень). Компанія не має жодної застави у якості забезпечення.

У Компанії були окремі клієнти, залишки дебіторської заборгованості за якими складали 10% або більше дебіторської заборгованості за основною діяльністю та іншої дебіторської заборгованості Компанії. Станом на 31 грудня 2025 року на одного контрагента Компанії припадає 94% сукупної заборгованості у сумі 148 896 тисячі гривень (Станом на 31 грудня 2024 року на одного контрагента Компанії припадає 95% сукупної заборгованості у сумі 172 617 тисячі гривень).

Обачність при управлінні ліквідності передбачає наявність достатньої суми грошових коштів та наявність фінансування для виконання зобов’язань при настанні їхнього строку. Керівництво щодня відстежує рівень ліквідності та коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості, що дозволяє досягти активного моніторингу цільового рівня ліквідності. Для управління одночасно ризиком ліквідності та кредитним ризиком широко застосовується практика передоплати. У поданій нижче таблиці показані фінансові зобов’язання Компанії за категоріями залежно від визначених в угодах строками погашення, що залишилися станом на звітну дату. Суми, що подані у таблиці – це недисконтовані грошові потоки. Ці недисконтовані грошові потоки відрізняються від сум, розкритих в балансі, оскільки суми в балансі основані на дисконтованих грошових потоках. Аналіз фінансових зобов’язань за строками погашення станом на 31 грудня 2025 року представлено наступним чином: Зобов'язання Позикові кошти [800100]: - до 6 місяців - 2 920 904 тисяч гривень; Довгострокові облігації, емітовані пов'язаним сторонам [800100]: до 6 місяців -1 418 563 тисяч гривень; - 6-12 місяців - 161 140 тисяч гривень; - 1-2 роки - 321 400 тисяч гривень; - 2-5 років - 267 908 тисяч гривень. Кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками [800100]: -до 6 місяців - 26 083 тисяч гривень. Кредиторська заборгованість за основною діяльністю та інша кредиторська заборгованість [800100]: -до 6 місяців - 34 140 тисяч гривень. Далі подано аналіз фінансових зобов'язань за строками погашення станом на 31 грудня 2024 року: Зобов'язанняПозикові кошти [800100]: - до 6 місяців - 2 505 369 тисяч гривень; Довгострокові облігації, емітовані пов'язаним сторонам [800100]: до 6 місяців - 1 097 088 тисяч гривень; - 6-12 місяців - 161 140 тисяч гривень; - 1-2 роки - 321 400 тисяч гривень; - 2-5 років - 2 196 308 тисяч гривень. Кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками [800100]: -до 6 місяців - 26 083 тисяч гривень. Кредиторська заборгованість за основною діяльністю та інша кредиторська заборгованість [800100]: -до 6 місяців - 44 596 тисяч гривень.

Нижче показано зміну прибутку чи збитку та капіталу/чистих активів, які належать учасникам, внаслідок обґрунтовано можливих змін курсів обміну валют, що використовувались на звітну дату, при незмінності всіх інших змінних характеристик: Вплив на прибуток чи збиток (вплив на капітал) станом на 31 грудня 2025 року: - зміцнення євро на 10% : (277 435) тисяч гривень; - послаблення євро на 10% : 277 435 тисяч гривень. Вплив на прибуток чи збиток (вплив на капітал) станом на 31 грудня 2024 року:- зміцнення євро на 10% : (230 444) тисяч гривень; - послаблення євро на 10% : 230 444 тисяч гривень. Розрахунок валютного ризику здійснено на основі наступних показників: Грошові кошти в іноземній валюті -1 288 тисяч гривень (2024 рік: 1 161 тисяч гривень); Позикові кошти в іноземній валюті -(2 770 297) тисяч гривень (2024 рік: (2 290 211) тисяч гривень); Фінансова кредиторська заборгованість в іноземній валюті -(5 345) тисяч гривень (2024 рік: (15 387) тисяч гривень); Всього -(2 774 354) тисяч гривень (2024 рік: (2 304 437) тисяч гривень).

Оскільки Компанія зазвичай не має значних процентних зобов’язань, грошові потоки Компанії переважно не залежать від змін ринкових процентних ставок. Фінансові інвестиції компанії, що мають фіксовані процентні ставки призводять до ризику справедливої вартості процентної ставки.

Компанія наражається на ринкові ризики. Ринкові ризики пов’язані з цінами на товарно-сировинні ресурси та відкритими позиціями за процентними зобов’язаннями, які великою мірою залежать від загальних та специфічних ринкових змін. Керівництво встановлює ліміти сум ризику, що може бути прийнятий Компанією, та щоденно контролює їх дотримання. Проте застосування такого підходу не запобігає виникненню збитків за межами цих лімітів у випадку більш суттєвих ринкових змін.

Компанія є емітентом облігацій, які були придбані пов’язаними сторонами та забезпечені гарантією DTEK RENEWABLES UKRAINE B.V. Облігації деноміновані у гривнях, строк погашення - 30 вересня 2029 року, ефективна процентна ставка становить 20% річних. У 2025 та 2024 роках відсутні негрошові зміни у сумі позикових коштів за рахунок погашення гарантом відсотків за кредитом. Дотримання ковенант. Станом на 31 грудня 2025 року Компанія порушила певні умови кредитного договору по банківським зобов'язанням з номінальною сумою та відсотками 58 343 тисяч євро включно з відсотками (станом на 31 грудня 2024 року: 57 035 тисячі євро), що в гривневому еквіваленті за обмінним курсом гривні до євро складає 2 908 784 тисяч гривень (станом на 31 грудня 2024 року: 2 505 369 тисяч гривень). Недотримання умов договору щодо банківських запозичень було спричинено порушеннями інших фінансових/нефінансових умов, внаслідок недотримання ковенант банківські позики Компанії обліковуються у складі поточних зобов’язань (перекласифіковані станом на 31 грудня 2022 року). Компанія продовжує переговори з кредиторами для досягнення рішення щодо узгодження мораторію (standstill) на виконання зобов’язань. Оскільки виробничі потужності Компанії знаходяться на території, яка тимчасово не контролюється українським урядом, ситуація є комплексною проблемою, пов’язаною з політичною ситуацією у світі. Керівництво вважає, що кредитори врахують, що Група ДТЕК є одним із найбільших енергетичних холдингів країни, яка перебуває у стані війни. Враховуючи прагнення Компанії бути надійним партнером і погашення зобов’язань перед кредиторами, а також всесвітня підтримка України проти неспровокованої російської агресії, керівництво вірить, що в переговорах буде досягнуто компромісу. Станом на 31 грудня 2025 року банківські позикові кошти загальною сумою 2 758 178 тисяч гривень (на 31 грудня 2024 року: 2 290 211 тисячі гривень) забезпечені основними засобами, іншими необоротними активами , дебіторською заборгованістю за основною діяльністю, іншою дебіторською заборгованістю, грошовими коштами та їх еквівалентами та ста відсотками статутного капіталу. Залишок на початок періоду станом на 1 січня - 4 888 867 тисяч гривень ( 2024 рік: 4 361 980 тисяч гривень) Грошові зміни за 2025 рік: Проценти сплачені за банківськими позиковими коштами - (21 608) тисяч гривень (2024 рік: (30 852) тисяч гривень) Негрошові зміни за 2025 рік: Проценти, нараховані за облігації, що емітовані пов'язаним сторонам- 321 400 тисяч гривень (2024 рік: 321 400 тисяч гривень) Чистий ефект дисконтування позикових коштів - 88 489 тисяч гривень (2024 рік: дохід у розмірі 98 384 тисяч гривень) Збиток (прибуток) від курсової різниці за неопераційною діяльністю - 317 804 тисяч гривень (2024 рік: 85 457 тисяч гривень) Проценти, нараховані за банківськими позиковими коштами - 83 282 тисяч гривень (2024 рік: 61 729 тисяч гривень) Переведення боргу з іншої кредиторської заборгованості - 12 119 тисяч гривень (2024 рік: не було) Ефект дисконтування емітованих облігацій пов'язаним сторонам - (11 096) тисяч гривень (2024 рік: (9 231) тисяч гривень) Залишок на кінець періоду станом на 31 грудня - 5 679 257 тисяч гривень ( 2024 рік: 4 888 867 тисяч гривень) Позикові пошти Компанії деноміновані у таких валютах: - євро - 2 770 297 тисяч гривень (2024 рік: 2 290 211 тисяч гривень) - гривнях - 2 908 960 тисяч гривень (2024 рік: 2 598 656 тисяч гривень) Далі показані строки погашення за кредитами та позиковими коштами Компанії станом на 31 грудня 2025 року: - протягом 1 року - 4 028 600 тисяч гривень (2024 рік: 3 227 114 тисяч гривень) - від 1 року до 5 років-1 650 657 тисяч гривень (2024 рік: 1 661 753 тисяч гривень) - більше 5 років - не було (2024 рік: не було) Фінансові витрати за 2025 рік становлять: - Процентні витрати за емітованими облігаціями - 321 400 тисяч гривень (2024 рік: 321 400 тисяч гривень) - Витрати від дисконтування позикових коштів - 88 489 тисяч гривень (2024 рік: 98 384 тисяч гривень) - Процентні витрати за банківськими позиковими коштами - 83 282 тисяч гривень (2024 рік: 61 729 тисяч гривень) - Ефект дисконтування емітованих облігацій пов'язаним сторонам - (11 096) тисяч гривень (2024 рік: (9 231) тисяч гривень)

Українська економіка. Економіка України має риси, притаманні ринкам, що розвиваються, а її розвиток значною мірою залежить від фіскальної та монетарної політики, яку проводить уряд, а також від змін у правовому, регуляторному та політичному середовищі, що швидко трансформується. Починаючи з 24 лютого 2022 року, Україна зазнає повномасштабного вторгнення російських військ, що вплинуло на всі сфери життя та економіку. Станом на 31 грудня 2025 року Крим і значні частини Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей залишаються під окупацією, а активні бойові дії тривають. Лінія фронту зазнала незначних змін із кінця 2022 року, однак у 2025 році російські війська продовжували наступ на східному напрямку, зосереджуючи основні зусилля на своїх наступальних діях. Додаткову інформацію щодо впливу війни на активи та діяльність Компанії наведено в Примітці 4. Мобілізація персоналу до Збройних Сил України триває, що посилює тиск на ринок праці та впливає на галузі, які не можуть отримати бронювання для ключових працівників чоловічої статі. Росія здійснила серію повітряних атак, спрямованих на порти Чорного моря та залізничну інфраструктуру. Експортний сектор стикається зі значними труднощами, особливо через логістичні обмеження на прикордонних переходах. Водночас зерновий коридор України в Чорному морі залишається функціонуючим, попри окремі перебої, спричинені триваючими воєнними загрозами. Попри ці виклики, українська економіка продемонструвала значну стійкість. За даними, опублікованими Національним банком України («НБУ»), ВВП України зріс на 1,8% у 2025 році (2024: зростання на 2,9%). Рівень інфляції в Україні за 2025 рік становив 8% (2024: 12%) згідно зі статистикою, опублікованою Державною службою статистики України. Упродовж 2023–2025 років НБУ поступово знижував облікову ставку, яка станом на 31 грудня 2025 року становила 15,5%. Згодом облікову ставку було додатково знижено на 0,5 п.п. — до 15%, із набранням чинності з 30 січня 2026 року. Обмінний курс гривні, який повернувся до режиму плаваючого курсоутворення у жовтні 2023 року, станом на 31 грудня 2025 року становив 42,39 грн за 1 дол. США порівняно з 42,04 грн за 1 дол. США станом на 31 грудня 2024 року. Середній обмінний курс гривні до долара США у 2025 році становив 41,69 грн за 1 дол. США, порівняно з 40,16 грн за 1 дол. США за аналогічний період попереднього року. Упродовж 2023–2025 років НБУ послабив низку валютних обмежень, зокрема тих, що стосувалися переказу коштів за кордон для обслуговування та погашення зовнішніх кредитів/позик, отриманих після 20 червня 2023 року (за умови одночасного виконання низки вимог), скасування лімітів на продаж іноземної валюти для банків та небанківських фінансових установ, а також надання дозволу експортно-кредитному агентству на переказ коштів за кордон для здійснення компенсацій за договорами страхування/перестрахування. Упродовж 2024 року — початку 2026 року НБУ продовжував послаблювати окремі валютні обмеження, зокрема: - У травні 2024 року НБУ дозволив виплату дивідендів за кордон у сумі, що не перевищує 1 млн євро на місяць для однієї юридичної особи (за умови виконання нею низки вимог). Надалі, у серпні 2025 року, вимоги були змінені, зокрема було розширено період прибутку, з якого можуть оголошуватися дивіденди, — до 2023 року (раніше — з 2024 року). - У липні 2024 року НБУ дозволив купівлю іноземної валюти та виплату дивідендів для здійснення купонних платежів за облігаціями за умови дотримання низки вимог, зокрема: сума платежу не повинна перевищувати розмір запланованого купонного платежу, що підлягає сплаті після 10 липня 2024 року; українська дочірня компанія має виступати поручителем/гарантом за відповідними облігаціями; платіж може бути здійснено не раніше ніж за 10 днів до дати сплати купону тощо. - У вересні 2024 року НБУ дозволив виплату дивідендів з метою компенсації купонних платежів за облігаціями, які були здійснені в період з 24 лютого 2022 року по 9 липня 2024 року; для здійснення таких виплат має використовуватися власна іноземна валюта компанії. - У травні 2025 року українські юридичні особи отримали можливість здійснювати окремі валютні операції (зокрема, розрахунки за товари, імпортовані до лютого 2021 року; повернення нерезидентам авансових платежів, здійснених до лютого 2022 року за недопоставлені товари; погашення окремих зовнішніх кредитів, залучених до червня 2023 року тощо) у межах інвестиційного ліміту, прив’язаного до нових внесків іноземного капіталу, здійснених починаючи з 12 травня 2025 року. - У січні 2026 року було встановлено новий стимулювальний ліміт для кредитування (із певними обмеженнями), який дає змогу компаніям реструктуризувати зовнішні кредити та використовувати нові залучені зовнішні кошти для ширшого спектра операцій, зокрема: погашення заборгованості та відсотків за нею, що виникли до 2023 року; виконання історичних імпортних зобов’язань (станом до лютого 2021 року); повернення нерезидентам передоплат за товари, здійснених до 23 лютого 2022 року; підтримки іноземних підрозділів; а також репатріації дивідендів. Доходність до погашення («YtM») єврооблігацій Уряду України знизилася до 13,7% (для інструментів із погашенням через 10 років станом на 31 грудня 2025 року) порівняно з 13,9% станом на 31 грудня 2024 року. Водночас внутрішні державні облігації України в національній валюті (із п’ятирічним строком погашення) торгувалися з дохідністю 13,7% станом на 31 грудня 2025 року (15,8% станом на 31 грудня 2024 року) згідно з даними НБУ. 22 грудня 2025 року агентство Fitch підвищило довгостроковий рейтинг дефолту емітента України в іноземній валюті (IDR) до рівня «CCC». Це підвищення було зумовлене переважно нормалізацією відносин із суттєвою більшістю зовнішніх комерційних кредиторів, що підтверджується 99% схваленням інвесторів на обмін ВВП-варантів на суму 2,6 млрд дол. США на нові C‑Notes та пов’язані інструменти. У поєднанні з успішним завершенням у серпні 2024 року процесу реструктуризації суверенних та гарантованих державою боргових облігацій, Україна на сьогодні реструктуризувала 94% свого комерційного зовнішнього державного та гарантованого державою боргу. Крім того, 19 грудня 2025 року ЄС погодив новий кредит для України на суму 90 млрд євро, який підлягатиме погашенню лише за сприятливих обставин (у разі отримання Україною репарацій від росії). Це покриє потреби у фінансуванні більш ніж на рік, зменшуючи ризики стійкості боргу в короткостроковій перспективі. Незважаючи на підвищення рейтингу, Fitch зазначило, що рейтинг «CCC» і надалі відображає суттєвий кредитний ризик через триваючу війну та її макроекономічні й фіскальні наслідки. Fitch також підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента України в національній валюті (Long‑Term Local‑Currency IDR) на рівні «CCC+», що відображає продовження обслуговування боргу в національній валюті, більша частина якого належить Національному банку України та державним банкам. Fitch зазначило, що така структура володіння обмежує будь‑які потенційні вигоди від реструктуризації боргу в національній валюті, водночас створюючи фіскальні та ризики для фінансового сектору. Від початку війни державний бюджет України зазнає значного дефіциту, який фінансувався за рахунок внутрішніх і зовнішніх запозичень, грантів та інших інструментів. Завдяки надходженню міжнародної допомоги міжнародні резерви досягли нового рекордного рівня — 57,3 млрд дол. США станом на 31 грудня 2025 року (2024: 43,8 млрд дол. США). Міжнародна підтримка є важливою для забезпечення обороноздатності України, а також для фінансування дефіциту бюджету та поточних боргових виплат. У січні 2026 року були поновлені переговори між США, росією та Україною, що може вплинути на геополітичну ситуацію, зокрема на доступність фінансової допомоги для України. Ці події також можуть вплинути на операційне середовище Компанії в майбутньому. Геополітичні події лютого–березня 2026 року в регіоні Близького Сходу можуть вплинути на глобальні ринки та ширші економічні тенденції. Прямого суттєвого впливу конфлікту на Компанію та її діяльність немає, але ці події можуть також опосередковано вплинути на операційне середовище Компанії в майбутньому.